Потік “спірних прикладів журналістики” супроводжував Петра Порошенка ледь не впродовж всієї його каденції, досягаючи максимальної інтенсивності в передвиборчий період.

Згідно із дослідженням 20 онлайн-ЗМІ, проведеним Інститутом масової інформації, тільки за квітень 2019 року з усіх текстів, де згадувались Петро Порошенко та Володимир Зеленський, 77,7% були проти Порошенка і 22,3% – проти Зеленського. Проте поширення дезінформації щодо п’ятого президента не обмежилось передвиборчим періодом, а продовжилось навіть після його поразки у другому турі президентських виборів, після парламентських виборів і, як бачимо, відбувається й досі. Спробуємо пригадати й проаналізувати найбільш гучні фейки про Петра Порошенка.

“Вбивство брата”

З чого ж починати, як не з сумнозвісного сюжету програми “Українські сенсації-2019” на каналі “1+1”, в якому розповіли про причетність Петра Порошенка до ряду замовних вбивств, серед яких – і вбивство його брата, який загинув у 1997 році. Новина викликала вкрай бурхливу реакцію, оскільки матеріал вийшов у світ 23 березня 2019 року, в переддень президентських виборів.

Проте, як виявилось, згаданий сюжет не був оригінальною роботою авторів “Українських сенсацій”, а лише адаптацією російського фейку 2017 року, що транслювався на російських каналах НТВ та “Перший”. Іронічно, що в “Українських сенсаціях” назвали цей сюжет “ексклюзивним”.

Автори програми посилались на слова начебто опозиційного молдовського політика Ренато Усатого, який сам перебуває у Молдові під слідством і переховувався в Росії. Він заявляв, що начебто має всі докази причетності Петра Порошенка до вбивства брата і має намір передати їх молдовській прокуратурі. Проте схоже, що намір так наміром і залишився, якщо взагалі існував поза програмою на “1+1”. Сам же Ренато Усатий є не те щоб цікавою, але досить показовою особою – згадки про нього можна знайти у розслідуванні OCCRP (Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності) ще 2015 року.

Там Усатий фігурує як замовник замаху на російського банкіра Германа Горбунцова в Лондоні у 2012 році, молдовський же суд надав дозвіл на арешт Усатого в цій справі у 2016 році. Також Усатий очолював проросійську молдовську “Нашу партію”, яку підозрювали у незаконному фінансуванні з-за кордону, через що заборонили брати участь у виборах 2014 року. В 2015 році він став мером молдовського міста Бєльці, але в 2018-му втік з країни, переховуючись від правосуддя.

Між цими подіями, у 2017 році, Усатий в Москві уклав угоду про співпрацю з лідером російської партії ЛДПР Володимиром Жириновським.

Словом – “надійне джерело”.

“Втеча від націоналістів”

Цей фейк датовано також березнем 2019 року. Він був досить швидко розвінчаний, проте не згадати його неможливо саме через примітивність цієї маніпуляції. Йшлося про зустріч Петра Порошенка з виборцями в Житомирі. Спочатку в мережі було опубліковано частину оригінального знімка, де було зображено Порошенка та групу людей позаду нього.

У такій редакції зображення встигли опублікувати кілька українських та російських ЗМІ, після чого автор оригінального фото, житомирський фотограф Леонід Шевчук, опублікував знімки, на яких було зображено, як Порошенко із супроводом рухались до людей, які прийшли на зустріч з п’ятим президентом, а не від них.

“Відмова від Криму в обмін на вступ до НАТО”

У цього фейку двоє батьків – експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі та журналіст Дмитро Гордон. Саме в інтерв’ю Гордону Саакашвілі заявив, що в особистій розмові у 2014 році Порошенко прирівняв Крим до Абхазії та Південної Осетії, мовляв, Саакашвілі повинен звикнути до думки, що Крим не повернеться під контроль України, як звик до думки, що Абхазія та Південна Осетія не повернуться до складу Грузії.

Така фраза радше демонструє ставлення експрезидента Грузії до територіальної цілісності рідної країни, ніж ставлення Порошенка до окупації Криму Росією, оскільки впродовж своєї каденції на посаді президента й згодом, у статусі народного депутата, Порошенко неодноразово заявляв про незаконність та неприпустимість встановлення влади РФ над Кримом та будував на даному постулаті свою міжнародну політику (санкції, накладені на РФ за анексію Криму в період президентства Порошенка, продовжують діяти й досі).

“Порошенко ніколи не був на Майдані”

Джерело цього фейку – російський телеканал “Росія 24”. В сюжеті йшлося про те, що Порошенка начебто ніколи не бачили на Майдані, а доказів його присутності там немає, крім його власних слів.

“Підсилити” таку заяву повинна була фраза про те, що Порошенко зловживає алкоголем. Як і більшість інших російських фейків, є досить примітивним та легко спростовується наявними у вільному доступі матеріалами, зокрема, сюжетом ТСН (іронічно, чи не так?), а також відео, на якому видно, як Петро Порошенко допомагає виносити поранених “Беркутом” учасників протесту.

“Кримінальні справи в Євросоюзі”

Цього разу фейк принесла у медіапростір сама Юлія Тимошенко, яка для такої нагоди зібрала цілий брифінг, заявивши, що OLAF (Європейське управління з питань протидії зловживанням та шахрайству) розслідує кримінальну справу проти Петра Порошенка, за звинуваченням у корупції.

Розвінчувати цю байку довелось самому Європейському управлінню з питань протидії зловживанням та шахрайству, де спростували наявність будь-яких проваджень щодо Порошенка. Цікавим фактом є те, що брифінгу Юлії Володимирівни в той же день передувала заява Генпрокуратури про викриття “чорної каси”, призначенням якої була “незаконна організація виборчого процесу” і яку тодішній Генеральний прокурор Юрій Луценко пов’язував із “кандидатом Ю”.

Таким чином, можна вважати, що поширенням відверто неправдивої інформації Юлія Тимошенко намагалась відвернути увагу медіа від власної особи та теми фінансування виборчих “сіток”.

“Збагатився у 82 рази”

Мабуть, один із найпопулярніших прикладів того, як інформація може не бути цілковито неправдивою і бути при цьому вкрай маніпулятивною. Ця тема є однозначним лідером за кількістю варіацій.

Первинне її походження встановити навряд вдасться, враховуючи, що навіть ті сайти, які поширювали подібну інформацію, плутались у свідченнях – то Порошенко збагатився у 80 разів, то у 95, а то й у цілих 100.

Так, дійсно, у податковій декларації Порошенка за 2018 рік вказано отримання доходу у розмірі 1,556 мільярда гривень. З них 1,105 млрд грн було отримано як дивіденди від компанії Rothschild Trust Schweiz AG і ще 399,9 млн грн також як дивіденди від ПАТ “Закритий недиверсифікований інвестиційний фонд “Прайм Ессетс Кепітал”.

При цьому, окрім відображення фактичної інформації про рівень доходів п’ятого президента, автори публікацій про його збагачення додали чимало роздумів “від себе”, наприклад про те, що відображення цих коштів може означати підготовку до виведення капіталу (як бачимо – такий “прогноз” не виправдався), а також відвертих маніпуляцій у заголовках, наприклад, про збагачення Порошенка “одразу після першого туру виборів” (нагадую, що йдеться про декларацію за 2018 рік, подану, згідно з законом, у березні 2019-го).

Крім того, автори таких матеріалів зосереджуються на грошових коштах, отриманих Порошенком, упускаючи те, що рівень статків слід оцінювати комплексно, враховуючи не лише грошові доходи, а й ринкову вартість майна, активів, а також зобов’язання особи.

“400 тисяч доларів за зустріч із Трампом”

Також неординарний фейк, розвінчати який довелось Високому суду Лондона та телерадіокомпанії Бі-Бі-Сі, яка й поширила його.

Починалось все у 2018 році з виходу на Бі-Бі-Сі статті та телепрограми, в яких йшлося про те, що Порошенко начебто передав ексадвокату Дональда Трампа, Майклу Коену, 400-600 тисяч доларів за організацію зустрічі з Трампом.

Згодом текстову версію статті видалили з сайту Бі-Бі-Сі. Проте Порошенко звернувся до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

Високий суд Лондона позов задовольнив, визнавши опублікований Бі-Бі-Сі матеріал – одностороннім. Компанія вибачилась та погодилась виплатити 160 тисяч фунтів стерлінгів компенсації за шкоду, нанесену діловій репутації.

Порошенко передав отримані кошти на допомогу армії та підтримку ветеранів війни з Росією через ГО “Допоможи фронту” і Фонд “Повернись живим”.

“Порошенко організував церковний розкол заради перемоги на виборах”

Ця маніпуляція є результатом “творчого переосмислення”, а простіше – перекручення доповіді (PDF-файл) аналітиків Європарламенту під назвою “Україна: релігія і (гео-)політика: православний поділ послаблює вплив Росії” авторами пропагандистського каналу Russia Today.

У публікації, датованій 26 лютого 2019 року, пропагандисти приписують майбутнє Порошенка тому, “чи зможе він підмінити національну ідею церковним розколом”, подаючи інформацію так, начебто до аналогічного висновку дійшли в Європарламенті.

Проте у згаданій вище доповіді аналітиків Європарламенту йдеться про те, що створення автокефальної української церкви хоч і може відобразитися на результатах виборів, проте має набагато масштабніше значення у контексті становлення України, ніж вплив на президентські вибори.

“Порошенко хоче узурпувати владу/фальсифікувати вибори”

Низка фейків, які вилились у цілу кримінальну справу проти п’ятого президента. Найбільшої інтенсивності поширення подібних тез набуло після рейду українських катерів “Бердянськ”, “Нікополь” та буксира “Яни Капу” через Керченську протоку у 2018 році.

Після того, як українські кораблі були обстріляні, а екіпажі захоплені у полон російськими військовими, до звинувачень у намаганні узурпувати владу, які лунали щодо Порошенка ще до агресії РФ у Керченській протоці, додались уточнення “шляхом введення воєнного стану”. Тут доведеться дещо роз’яснити.

Ініціативу щодо пропозиції ввести воєнний стан в країні або окремих її місцевостях має не президент, а Рада національної безпеки і оборони, а затверджує його введення – Верховна Рада. Згідно зі статтею 7 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено. Статтею 1 Закону України “Про введення воєнного стану в Україні” від 28.11.2018 було передбачено, що строк введення воєнного стану становить 30 діб – з 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року.

Після закінчення цього строку процедуру введення воєнного стану, описану статтями 5, 6 профільного закону, потрібно повторювати заново – РНБО повинна подати відповідну пропозицію президентові, який видає відповідний указ та готує і подає до Верховної Ради проєкт закону про введення воєнного стану, де за нього повинні проголосувати депутати.

Вже з описаного механізму є очевидним, що узурпація влади шляхом введення воєнного стану, особливо в реаліях України 2018 року – є безнадійною ідеєю.

Ні про яку монобільшість Петро Порошенко тоді не міг навіть мріяти, депутатів довелось переконувати проголосувати за воєнний стан впродовж кількох годин, та й то – в урізаному варіанті, на місяць, а не два, як планували спочатку. Крім того, після закінчення періоду дії воєнного стану жодних ініціатив про його поновлення від Порошенка не надходило, а згодом він передав владу в ході визнаних спостерігачами демократичними виборів, тим самим спростувавши тези про підготовку фальсифікацій і зриву виборів, а також звинувачення у спробі узурпувати владу.

“Подяка медсестер за браковані халати”

“Міжнародний” фейк багаторазового використання, поширений вже у період коронавірусної пандемії. У соцмережах було опубліковано фото кількох жінок з підписом “Медсестри дякують Порошенку за браковані захисні халати”.

Примітно те, що згодом Facebook позначив дане зображення як неправдиву інформацію, проте й без цього насторожити на фото може одяг жінок, нехарактерний для українських медпрацівників.

Пошук за зображенням дасть кілька результатів, один з яких є публікацією в групі під назвою “Des mots pour soulager nos maux” (Слова, що полегшують наші недуги). Текст під фото свідчить про те, що жести жінок на фото адресовані не конкретній особі, а коронавірусу, а самі вони є медсестрами з Франції.

Цікавим є те, що дане фото використовували і проти президента Франції Еммануеля Макрона, про що йдеться в матеріалі інформагенції AFP, і для ілюстрації статті про незгоду іспанських медиків з рішеннями уряду, що передували пандемії.

Список фейків та маніпуляцій, що супроводжували та продовжують супроводжувати Петра Порошенка з моменту обрання на посаду президента у 2014 році й донині, не обмежується згаданими публікаціями. Це своєрідний ТОП, ті приклади, які дають змогу найяскравіше проілюструвати всю титанічну потужність пропагандистської машини, спрямованої на руйнування репутації Порошенка та знецінення його діяльності.

Не можна сказати, що програш його на виборах 2019 року є результатом роботи однієї лиш пропаганди.

Безумовно, зіграли свою роль й інші фактори, що не стосуються медіа та інформаційного порядку денного. Однак, повертаючись до всього написаного, не можна не згадати слова одного майстра в області пропаганди та маніпуляцій, ідейного натхненника авторів багатьох зі згаданих тут фейків, Йозефа Геббельса: “Ми прагнемо не правди, а ефекту”. І бажаного ефекту авторам, без сумніву, вдалось досягти.